В житті багатьох фахівців із різних сфер діяльності, які в своїй роботі використовують ГІС-технології з’явилась приємна традиція. Нове триденне свято – ГІС-форум, який всьоме відбувся на базі географічного факультету Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна 14-16 березня 2018 року.
З кожним роком цей захід перетворює своїх учасників (а це фахівці-виробничники, науковці, викладачі, студенти) на велику і дружню родину, яка щоразу тепло та гостинно приймає нових учасників. Зважаючи на нескінченну зиму 50-ої паралелі, яка в 2018 році не узгоджується з календарем, та забирає права і обов’язки у весни – особлива тепла і сімейна атмосфера ГІС-форуму відчувалася сильніше, ніж будь-коли. Часу перерв та кава-брейків не вистачало, щоб привітатися з усіма новими-старими друзями та колегами по ГІС-цеху.
Окрім традиційних активностей, а саме виставки обладнання, конкурса студентських робіт та студентської школи-конференції «Найкращі ідеї в галузі ГІС і ДЗЗ» цього року з’явилась і нова, яка в майбутньому має отримати постійну основу – географічний квест «Кращий маршрут» для школярів 9-11 класів навчальних закладів.
Огляд ГІС-форуму за днями
День перший. 14 березня. Виробництво
За традицією – найнасиченіший день, який привернув увагу більшості учасників та супроводжувався виставкою сучасного геодезичного обладнання. Більше третини представлених доповідей було зроблено саме в цей день. Серед доповідачів були як і постійні учасники, які щороку демонструють прогрес у роботі своїх організацій, так і нові – ті, що в свою чергу, демонструють конкурентоспроможність та готовність до плідної співпраці.
Щодо виставки, то постійні учасники прозвали її «приземленою», адже цього року, на відміну від попередніх, були відсутні БПЛА. Геодезичне обладнання – електронні тахеометри та GNSS-приймачі цьогоріч повністю захопили хол четвертого поверху ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Це аж ніяк не пов’язано з «відльотом» із тренду та важливості безпілотників, а, як на мене, навпаки підкреслює важливість геодезичних робіт при виконанні високоточних знімань дистанційними методами, для отримання картографічної основи для виробничих, сільськогосподарських та соціальних цілей.
День другий. 15 березня. Освіта
За колом учасників, насиченістю та змістовністю доповідей другий день форуму мало чим відрізнявся від першого. Презентовані доповіді учасників зацікавили не лише студентів, а і багатьох інших учасників, адже доповідачами було запропоновано підготовчі курси з фотограмметричної обробки ДДЗ (Кондратенко Тетяна, Drone UA), шляхи реалізації навчальних програм в області створення цифрових карт (Куковська Тетяна, HERE Ukraine), використання платформ «Mapbox» для різноманітних ГІС-рішень (Головін Андрій, Mapbox); досвідом та результатами реалізації міжнародних проектів поділився Путренко Віктор (СЦД КПІ ім..Сікорського); висвітлено основні поради починаючим дроноводам (Сєдов Аркадій, ХНАУ ім.В.В. Докучаєва). Також тематика цього дня не оминула і соціально-екологічні проблеми України: було представлено доповіді щодо оцінки стану торфових родовищ (Андрєєв Сергій, Жилін Володимир, Націоанальний аерокосмічний університет ім. Жуковського); доповіді Васильєва Антона («REACH Initiative») та Сизо Романа (МКЧХ), які торкалися проблем східних районів України на лінії зіткнення, показали важливість використання баз даних та ГІС-рішень для повноцінної оцінки соціальної картини вказаних районів в цілому та забезпечення потребуючих гуманітарною допомогою.
Підтвердженням важливості, цікавості та актуальності презентованих доповідей стала велика кількість запитань, як від присутніх, так і від онлайн учасників форуму, що змусило відхилитися від встановленого часового регламенту більше ніж на годину.
День третій. 16 березня. Наука
Доповіді, представлені на «науковому» дні ГІС-форуму мали як широку тематику так і географію учасників. Викладачі вузів, співробітники наукових установ, заповідників та національних парків демонстрували досвід використання ГІС та дистанційного зондування у найрізноманітніших сферах досліджень – від заповідних територій до організації міського господарства. Традиційно, більшість доповідей представили Харківські дослідники, але слухачі мали можливість ознайомитися з доповідями традиційних учасників ГІС-форуму О. Мкртчана зі Львова, що розповідав про аналіз знімків Landsat 8 з метою визначення чинників розподілу поля температур підстильної поверхні та Н. Тельнової, з Інституту географії РАН, що «привезла» доповідь про використання даних дистанційного зондування надвисокого дозволу для оцінки динаміки заростання перелогів. Цікавість присутніх викликали доповіді С. Гапона з Таврійського університету імені В.І. Вернадського щодо використання засобів геоматики для виділення та класифікації геосистем та М. Грищенка з МГУ ім. М.В. Ломоносова щодо дослідження міського острова тепла.
Характерною рисою дня науки стала значна кількість доповідей за матеріалами наукових досліджень, що проводились в установах ПЗФ (доповіді Н.Брусенцової, Г.Гузь, О.Безроднової).
Паралельно з секційними доповідями 16 березня проводились і два майстер-класи щодо збору геопросторових даних та створення баз даних.
Три дні ГІС-форуму 2018, що був організований кафедрою фізичної географії і картографії ХНУ імені В.Н. Каразина, компанією Intetics та інформаційно-довідковим ресурсом GeoGuide, це 47 доповідей (з них 10 – студентських), шість майстер-класів, близько 200 учасників з майже 90 установ України, Росії, Білорусі та Словаччини.
На завершення розповіді про ГІС-форум 2018, на загалом райдужному тлі, деякі сумні враження від Алли Ачасової:
На мій, хоча і дистанційований погляд (бо цього року мені довелося спостерігати ГІС-форум дистанційно у форматі вебінару, за що окрема подяка організаторам), наука та виробництво у ГІС-галузі все далі відходять одне від одного. На ринку з’являються все нові, все більш досконалі програмні продукти, конкуренція стає все більш жорсткою, та часу на якісь апробації, експерименти та наукові пошуки залишається все менше. Зрозумілі вимоги комерційних фірм до ГІС-працівників бути, так би мовити, «універсальним солдатом» – вміти все, знати все, швидко та технічно вирішити будь-яке завдання, обертаються тим, що для науки не лишається місця. Дуже яскраво, наприклад, ми бачимо це на прикладі комерційних пропозицій на ринку технологій точного землеробства, про що йшлося, зокрема, в доповіді Андрія Ачасова (ХНАУ ім. В.В.Докучаєва).
Величезна кількість однотипних комерційних пропозицій «для точного землеробства» при фактичній відсутності адекватної наукової експериментальної бази викликає сум науковців та зрозумілий скепсис агровиробників. Можливо й це стало причиною цьогорічного помітного зниження, порівняно з минулими роками, уваги доповідачів до аграрної тематики. «Сучасна геодезія» – мабуть, таким для мене виявився девіз ГІС-форуму 2018.
